ШУ ПУЕР СЯГУАНЬ «THE YUNNAN TUOCHA» / «ЮННАНСЬКА ТОЧА» ГНІЗДО 100Г. У КОРОБОЧЦІ 2016 р.

Чорний шу пуер Сягуань «The Yunnan Tuocha» / «Юннаньська точа» гніздо 100г. у коробочці

Регіон проростання: провінція Юньнань, округ Далі, селище Сягуань;

Виробник: Чайний завод «Сягуань» / Xiaguan Tea Factory;

Поширені назви: Юньнань Точа, точа, туоча, чай у формі гнізда, Сягуань Точа, Сягуань, Сяга;

Чайний лист: листя довжиною 2-3 см, тобто верхні листочки пагонів асамики, ферментовані добре, колір коричнево-чорний, є ворсинки, сировина 2-го сорту, чай спресований сильно у форму точу 100гр;

Витримка: 2-3 роки (точну дату не вказую, оскільки не завжди встигаю актуалізувати інформацію, а від партії до партії дата зміщується. Тож краще уточнювати перед покупкою);

Ступінь окислення: понад 60%;

Колір настою: бурштиново-коричневий, багато почервоніння;

Аромат: сухофрукти, особливо фініки, хвоя, деревні ноти, м'ята, тхіна;

Смак: щільний, солодкий, витриманий, гладкий, злегка м'ятний;

Післясмак: солодкий і довгий;

Ефект: можна пити і вдень, і вночі, чай чітко резонує з вашим станом;

Сягуань - це культове місце на чайній карті провінції Юньнань. Містечко розташоване на березі озера Ерхай і є адміністративним центром округу Далі. Тут здавна проходив маршрут чайних караванів, і на північ після Далі починався етап великих висот. Після короткого відпочинку на березі Ерхая каравани починали штурмувати вершини понад 3000 метрів, пробираючись у священні землі Тибету.

Чай на північ Далі теж не росте. Плантації безпосередньо в цьому регіоні були висаджені лише в 20-му столітті, вздовж берегів річки Сієр, що поточна із заходу. Дикорослого чаю тут теж майже не зустрічається (хоча один з видів камелій навіть носить далійське ім'я). Чай в ці північні місця стікався з південних земель, з Менку, Фенцина і Цзингу.

Там навіть у цей час досить багато чаю-сирцю (маоча) має характерний димний відтінок, бо чай часто сушать прямо над домівкою. Це пов'язано з вологістю в цих місцях, особливо безпосередньо в Сягуані, де волога, що приходить з півдня, розбивається про чотиритисячники і осідає на березі озера Ерхай.

Великою заслугою сягуаньців стало впровадження технології прожарювання при обробці свіжого листа, що наблизило маоча до зелених чаїв. Вони ж освоїли внутрішній ринок Китаю, передусім сусідню провінцію Сичуань, і зробили для них спеціальну форму пресування — точа. Звертаю увагу, що дана серія реалізується в коробочках (є інший варіант сягуаньської шу пуер точа — без коробочки — його ми теж продегустували і описали — див. опис до той точа).

Сировина досить дрібнолиста, нова точа добре розбирається по листочках з поверхні, але чим ближче до центру, тим жорсткішим стає пресування. Це взагалі якась особливість північних точеділів пресувати занадто сильно. Втім, неможливість розібрати сировину по листку компенсується більш довгими наполяганнями в перших протоках. Чай виявляється дуже довгограючим.

Сягуаньський шу завжди трохи стриманий. Камфарність і фініки там відчуваються цілком, але якісь особливі, властиві регіону дескриптори практично не зчитуються. Однак пити такий чай надзвичайно приємно. Він просто солодкий, гладкий, округлий і довгий. Сягуаньські шу завжди трохи дерев'яні, і це шляхетні дерева — сандал, агар, камфора. Вчути димну основу вихідника дуже непросто, хоча раджу вдихатися в спитий лист.

Взагалі виникає відчуття, що сировина була проста, проте сама ферментація пройшла чудово. Як кажуть, не Менхаєм одним смакоти шу сотворюються.. Чай навіть при перезаварюванні, дійшовши до колір нафти не викликає терпкості. Він дуже питий, і незважаючи на відсутність драматичної динаміки залишає дуже приємні відчуття. Який то просто нескінченний чай.